Щороку, 2 лютого країни світу, які мають на своїх територіях водно-болотні угіддя, у тому числі і Україна, відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь. Відзначення цього Дня приурочено до підписання світовою спільнотою 2 лютого 1971 року у місті Рамсар (Іран) міжнародної угоди – Конвенції з водно-болотних угідь міжнародного значення.
Мета її – зберегти водно-болотні угіддя як середовища для водоплавних птахів та збереження і раціонального використання цих угідь шляхом місцевих, регіональних і національних дій та міжнародної співпраці, які будуть складовою збалансованого розвитку світу.
У цьому році тема заходу: «Водно-болотні угіддя – на користь людям і природі» привертає увагу до важливості водно-болотних угідь для багатьох аспектів діяльності та здоров'я людини, а також ролі цих екосистем для збереження біорізноманіття.
Чому ж так важливо оберігати водно-болотні угіддя? Доведено, що водно-болотні угіддя відіграють значну роль у зменшенні впливу таких екстремальних погодних явищ як повені та посухи. Водно - болотні угіддя діють як природні водосховища - акумулюючи і зберігаючи дощові та талі води, вони запобігають повеням. Протягом посушливих періодів водно-болотні угіддя «віддають воду» і затримують початок посухи.
Болота є яскравим прикладом існуючого в природі механізму зворотного зв’язку. Адже ці найспокійніші та найтихіші природні утворення є потужним регулятором екологічної стабільності на планеті. Ось лише кілька прикладів внеску боліт в екологію Землі:
- Їх називають «нирками» планети, адже за рік гектар болота поглинає з повітря 550-1800 кг вуглекислого газу і виділяє 260-700 кг кисню. Це в 7-15 разів більше, ніж може переробити гектар лісу. До того ж вуглекислий газ вилучається з планетарного циклу і як вуглець консервується в торфовищах на тисячі років Тобто болота діють як природні «пастки» вуглекислого газу, підтримуючи тим самим стабільність складу атмосфери, та запобігають утворенню парникового ефекту;
- Болота виконують функцію природного «пилососа». Пил має властивість рухатися в бік зниженої температури. Повітря над болотами завжди холодніше, ніж над навколишніми територіями. Тому пил з цих територій рухається до болота і поглинається ним. За рік кожен гектар болота може поглинути до трьох тонн пилу. І зауважимо, що не без користі для біому, адже пил – цінне джерело мінеральних речовин для болотних рослин!
- крім того торфовища беруть на себе функцію величезних природніх «фільтрів», які поглинають токсичні елементи. Встановлено, що шар торфу завтовшки 18 см концентрує в собі аерозолі за 15-17 років;
- Будучи самі «продуктом» клімату, болота роблять помітний вплив на формування теплового і водного балансів територій.
Україна має надзвичайно цінну природню зону Полісся – масивний природний низинний регіон, що простягається повз державні кордони, охоплює понад 18 млн. га та значною мірою підтримується річкою Прип’ять, довжиною близько 650 км.
Полісся – один з найбільших природних комплексів Європи – перехідних боліт, драговин, а також лісових та нелісових торфовищ, оліготрофних боліт, водно-болотних угідь, які переважають над деревами або чагарниками, а також ставків.
В Житомирській області розташоване водно-болотне угіддя міжнародного значення «Поліські болота», яке включає в себе дві різні ділянки: ділянку верхових і перехідних боліт «Міроші» та ділянку перехідних-низинних боліт в заплавах малих річок Болотниці і її притоки Жолобниці, що розташовані в с. Селезівка, Овруцького району Житомирської області.
Угіддя головним чином є середовищем існування водоплавних птахів. Територія Угіддя (площею 2 145 га) повністю входить до складу Поліського природного заповідника площею 20 097 га. Угіддя знаходяться у межах природоохоронної території і тому тут здійснюються лише наукові дослідження, природоохоронні заходи, включаючи протипожежні заходи і санітарні рубки.
Чотири водно-болотних угіддя на Рівненщині охороняються на світовому рівні, вони увійшли до переліку угідь міжнародного значення, які охороняються згідно Рамсарської конвенції.
Це стосується боліт «Торфово-болотний масив Переброди» (Дубровицький і Рокитнівський район), «Болотний масив Сира Погоня» (Рокитнівський район), «Болотний масив Сомине» (Сарненський район), «Біле озеро та болото Коза-Березина» (Володимиреччина). Усі чотири масиви знаходяться на території Рівненського природного заповідника.
Багато частин Полісся мають міжнародне значення як виняткові пам’ятки природи, які отримали статус біосферних заповідників ЮНЕСКО, об’єктів, які перебувають під захистом Рамсарської конвенції.
Турбота про довкілля особливо актуальна на сьогодні. Варто знати, що при провадженні своєї господарської діяльності, людям необхідно пам’ятати про руйнівні та незворотні наслідки недбалого та бездумного ставлення до навколишнього середовища, інакше в майбутньому екологічних катастроф, таких як наприклад, посухи, висихання боліт, колодязів, обміління річок та замулювання озер, просто не уникнути.