Державна екологічна інспекція Поліського округу

Збройна агресія російської федерації проти України – це не лише людські страждання і втрати, зруйновані міста і села.

Щодня і щохвилини країна-агресор знищує українську природу – нещадно, свідомо, не вагаючись. Нищівні удари окупантів по Харківщині, зруйнований промисловий об’єкт у Звягелі, знищена Трипільска ТЕС, завдано удару по території Слов’янської ТЕС. Це лише останні злочини росіян, які завдали колосальної шкоди довкіллю.

Загалом збитки довкіллю через військову агресію РФ в Україні, за даними Міндовкілля, вже оцінюються у понад 2,4 трильйони гривень. 

І єдиним державним органом, який розраховує ці збитки, збирає докази про факти екоциду, вчинені країною-агресором, для майбутнього представництва у міжнародних судах, для стягнення компенсацій і відновлення безпечного довкілля, для подальшого об’єднання світу навколо імплементації формули миру Президента Володимира Зеленського, зокрема пункту 8 «Екологічна безпека», є Державна екологічна інспекція України.

Як діюча система державного екологічного нагляду (контролю) справляється з таким об’ємом роботи? І чого екоінспектори, які працюють безпосередньо в регіонах, чекають від анонсованих змін і нововведень?

Про це журналіст Інформаційного Агентства «Українські новини» спілкувався з Євгенієм МЕДВЕДОВСЬКИМ, начальником Державної екологічної інспекції Поліського округу – міжрегіонального територіального органу інспекції, одного із тих, який і буде безпосередньо на місцях реалізовувати реформу.

Війна загострила проблеми в системі екоконтролю

Про необхідність зміни підходів до екологічного контролю громадськість та експерти говорили ще до війни. Але чи на часі реформа саме сьогодні?

У природі усе пов’язано з усім. Аналогічно між собою пов’язані і пункти формули миру. Пункт 8 не може існувати без 7, адже світ має об’єднатися задля відновлення справедливості та покарання злочинців.

Оцінка шкоди довкіллю від війни, отримання компенсації та притягнення агресора до відповідальності за шкоду довкіллю, екологічне відновлення та зелений перехід економіки.

Це три ключові напрями реалізації дорожньої карти імплементації пункту 8 формули миру Президента Володимира Зеленського.

Серед важливих інструментів його виконання – система державного екологічного контролю в Україні, яка потребує змін, і ці зміни мають впроваджуватися вже сьогодні. Чому це важливо?

Враховуючи особливості роботи в умовах воєнного часу, коли спектр діяльності екоінспекції значно розширився, зокрема й через додаткові функції щодо фіксації наслідків збройної агресії, питання оперативності реагування на вчинені факти завдання шкоди довкіллю та запобігання їхньому виникненню набули ще більшої актуальності.

Судіть самі. З кожною новою російською атакою на наші міста і села збільшується і сума збитків, завданих екосистемі. За більш як два роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну розмір шкоди, завданої довкіллю Житомирщини, становить 17,8 млрд грн, Рівненщини – 2,35 млрд грн. Лише в результаті останньої атаки по промисловому об’єкту у Звягелі внаслідок горіння та забруднення земель розмір завданої довкіллю шкоди склав понад 63 млн грн.

І кожна зафіксована гривня збитків  – це напрацювання наших екоінспекторів.

Відбір екоінспекторами проб ґрунту неподалік місця влучання ворожої ракети

Окрім того, у воєнний час, на жаль, не припиняються правопорушення у сфері природоохоронного законодавства, які не пов’язані з війною, – браконьєрство, незаконні порубки, забруднення водойм, стихійні сміттєзвалища, незаконне користування надрами.

І хоча Постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 13.03.2022 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, разом з тим дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави. Такі заходи нині відбуваються виключно на підставі рішення Міндовкілля.

Також нещодавно відновлено позапланові перевірки відділу державного ринкового нагляду (контроль нафтопродуктів) за зверненням споживачів (користувачів) відповідної продукції, у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди.

Відбір проб продукції на одній із АЗС на території Житомирської області

Окрім того, з початку року інспекцією проводяться планові заходи контролю органів місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, зокрема щодо додержання вимог природоохоронного законодавства, а також заходи, спрямовані на запобігання та виявлення адміністративних правопорушень.

Тобто об’єм роботи у екоінспекторів за умов воєнного часу не тільки не зменшився, а й збільшується.

Підтвердженням тому є і загальна сума розрахованих інспекцією у 2023 році збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, – понад 39 млн грн (34,8 млн грн – Житомирщина, 4,5 млн грн – Рівненщина).

Показник грошових стягнень за шкоду, заподіяну довкіллю, від яких залежить забезпечення поповнення державного бюджету, з 2019 по 2023 рік – понад 22,6 млн грн.

Всі ці кошти йдуть на поповнення бюджетів різних рівнів - територіальних громад, обласного та державного бюджетів.

І це важливо саме у військові часи. Кожна гривня має працювати на Перемогу України.

У 2023 році, в умовах дії воєнного стану в країні, стягнуто понад 6,3 млн грн – це на 271% більше довоєнного 2019 року, року створення Державної екологічної інспекції Поліського округу.

Окрім того, за минулий рік інспекцією за порушення природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто понад 1,5 тис. чоловік, сума штрафів склала 437,5 тис. грн, 427 тис. уже стягнуто з порушників.

Колектив екоінспекції – а це сьогодні 130 працівників, і  кожен десятий із них нині зі зброєю в руках захищає країну – усвідомлює, що ці стягнені нами з порушників кошти – важлива складова питання національної безпеки, належного фінансування ЗСУ, відновлення зруйнованої війною країни, допомоги постраждалим від військових дій, додержання державою низки важливих соціальних зобов’язань і орієнтирів.

З глибокою повагою ставлюся до праці кожного інспектора і розумію, наскільки їм непросто сьогодні виконувати свої функції.

Проведення державними екоінспекторами Поліського округу лабораторних досліджень на місці ймовірного забруднення водойми

Територія, за якою здійснює нагляд ДЕІ Поліського округу, – це майже 50 тис кв км (загальна площа Житомирської і Рівненської областей). На початок 2024 року в інспекції працювало 94 інспектори. Отже, на одного інспектора припадає понад 530 кв км території, де він має контролювати ситуацію з дотриманням норм і вимог природоохоронного законодавства.

Після впроваджених з 1 квітня відповідно до постанови КМУ, наказу ДЕІ України заходів зі скорочення чисельності працівників державних органів кількість інспекторів ще зменшиться, а площа території, яку вони контролюють, відповідно, збільшиться.

Чи можливо за таких умов демонструвати високу спроможність органів державного екологічного контролю виконувати якісно і повною мірою свої функції – оперативно, на найвищому рівні, з головним акцентом на завчасному запобіганні та припиненні завдання шкоди довкіллю, а не лише виписуванням штрафів, – питання риторичне.

Тож чи на часі нині, в умовах воєнного часу, реформування системи державного екологічного нагляду (контролю)? Моя відповідь на це запитання однозначна – ТАК.

                                                                                                                         

ДЕІ – єдиний інтегрований орган екоконтролю

Особливу увагу у проєкті Стратегії реформування системи державного екологічного контролю, реалізація якої запланована до 2028 року, приділяється усуненню дублювання функцій держконтролю іншими органами. Чому це важливо?

Функції державного екологічного контролю пропонується сконцентрувати у межах ДЕІ та перерозподілити фінансування дублюючих органів. Великої мірою від цього залежить перспектива посилення репутації екологічних інспекторів.

Після проведення реформи очікується, що за екоінспектором буде закріплено  територію в 75,5 квадратних кілометрів. Нагадаю, зараз на одного інспектора   Державної екологічної інспекції Поліського округу припадає понад 530 кв км території.

Державні екоінспектори за допомогою дрону обстежують ділянку лісового масиву щодо незаконних порубок

Усі ці фактори разом із підвищенням рівня заробітних плат, покращенням умов праці інспекторів, разом зі зміцненням матеріально-технічної бази інспекції допоможуть залучити до служби найкращих, мотивованих фахівців. А також дозволить оперативніше реагувати на порушення та бути присутніми на закріпленій території, попереджати порушення, а не фіксувати їх вже по факту.

РОБОЧІ МІСЦЯ ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ

Окремо хочу акцентувати ще на одному важливому аспекті очікуваної реформи.  У проєкті Стратегії реформування системи державного екологічного контролю  приділяється велика увага програмі перекваліфікації ветеранів війни для роботи в системі екоконтролю. Щиро вітаємо цю ініціативу.

Нещодавно Державна екологічна інспекція Поліського округу приймала учасників заходу, який проводився у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я Олени Зеленської, де обговорювали саме це питання – можливості працевлаштування ветеранів та комунікації з ними.

Проведення наради щодо працевлаштування ветеранів на базі ДЕІ Поліського округу

Те, що  екоінспекція Поліського округу стала майданчиком для цієї зустрічі, – не випадковість. Ми чекаємо повернення з фронту своїх колег, а окрім того, готові стати роботодавцями і для людей інших професій, які боронили чи боронять нашу Батьківщину.  І зі свого боку уже робимо все можливе, аби наші ветерани, кожен зі своїм баченням змін, які мають впроваджуватися у суспільстві, з безцінним професійним і життєвим досвідом, який, без сумніву, буде корисним і затребуваним і у сфері захисту довкілля, не лише почувалися комфортно, але й постійно відчували нашу безмежну вдячність, підтримку і могли реалізувати свій професійний потенціал.

Впровадження європейських норм екоконтролю

Україна як кандидат до ЄС потребує швидких кроків назустріч майбутньому партнерству. Житомирщина вже переймає європейський досвід екоконтролю. Розкажіть про цю співпрацю.

Приведення українського законодавства до норм Євросоюзу є важливою складовою нашої європейської інтеграції. Проєкт закону № 3091, серед ініціаторів якого голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко, чи альтернативний йому законопроєкт – один із кроків, що усуває правові розбіжності у сфері природоохоронного законодавства.

Уже сьогодні ми активно переймаємо європейський досвід і ділимося власним. Прикладом є співпраця Державної екологічної інспекції Поліського округу з колегами із Естонії. Ця країна з перших днів демонструє свою активну підтримку Україні у військовій, гуманітарній, соціальній сфері та виступила з ініціативою підтримки щодо фіксації та збору доказової бази про злочини проти довкілля, які чинить країна-агресор на території України, зокрема Житомирщини. Ми щиро вдячні Естонії за передані інспекції транспортні засоби спеціального призначення та обладнання для забезпечення здійснення заходів у сфері охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів.

Міністр закордонних справ Естонії  у м. Овруч передає допомогу Державній екологічній інспекції Поліського округу

На фото: начальник ДЕІ Поліського округу Євгеній Медведовський (в центрі), міністр закордонних справ Естонії  Маргус Цахкна (зліва), начальник Житомирської ОВА Віталій Бунечко (справа)

Усе це обладнання, техніка сьогодні ефективно працюють, допомагаючи екоінспекторам своєчасно виявляти та оперативного реагувати на порушення екологічного законодавства, для фіксації пошкодження екосистем країною-агресором на території Житомирської області, здійснення заходів щодо відбору проб ґрунтів, їхнього лабораторного дослідження для подальшого стягнення репарації з рф.

Під час нещодавніх заходів щодо відкриття у Житомирі Почесного консульства Естонської Республіки, яке відбулося за участі голови Рійгікогу (парламенту Естонії) Лаурі Хуссара, я запросив представників комісії з навколишнього середовища, яка в Естонії займається питаннями нагляду за дотриманням природоохоронного законодавства, відвідати Житомир для обміну досвідом. Адже і наш досвід дуже цікавий європейцям. Такий візит колег попередньо запланований на серпень 2024 року.

Хочу зауважити, що одним із пріоритетних питань інтеграції України до Європейського Союзу є співпраця у межах Європейського зеленого курсу, який визначає політику ЄС на найближчі роки у таких сферах, як клімат, енергетика, біорізноманіття, промислова політика, торгівля.

Післявоєнне відновлення надасть Україні додаткові можливості щодо впровадження передових зелених технологій та природоохоронних рішень. І формувати підґрунтя для такої співпраці маємо вже сьогодні, зокрема й через імплементацію екологічного законодавства ЄС, обміну досвідом з фахівцями ЄС, що є важливою передумовою цього процесу.   

                     

Прозорість заходів контролю та відкритість інформації

Цифровізація та публічність здійснення  перевірок, технологічна модернізація – сучасні лабораторії, технічні засоби для прозорої фото- і відеофіксації процесу перевірок, пересувні засоби для патрулювання, використання супутникових знімків – важливі складові реформування галузі. Чи реально сьогодні швидко й якісно реалізувати ці процеси?

Прозорість заходів контролю та відкритість інформації – дуже важливий чинник. І сьогодні він вже активно реалізовується в регіонах, зокрема й через офіційний ресурс Міндовкілля, розроблений за підтримки Міністерства цифрової трансформації України, – ЕкоЗагроза.

 

Нині до вебресурсу вже долучилося понад 455 тис. українців. Лише з початку 2024 року зареєстровано загалом 84 звернення про порушення природоохоронного законодавства: жителями Житомирської області – 60, Рівненської – 24. З моменту створення застосунку саме наші громадяни найактивніше користувалися ЕкоЗагрозою. Це вебресурс і надалі залишатиметься основним інструментом роботи кожного екологічного інспектора для фото- та відеофіксації правопорушень і збору доказової бази.

На разі суть екоконтролю в Україні нерідко зводиться до притягнення підприємства-забруднювача до відповідальності. Після проведення реформи основним підходом має стати попередження шкоди довкіллю та відповідальність за його відновлення. Тобто у фокусі інспектора буде постійний моніторинг та збереження природних екосистем, а не очікування скарг та заяв і точковий візит на підприємство. Служби патрулювання та оперативного реагування будуть на захисті природи цілодобово.

Щоб збільшити спектр вимірювань та точність досліджень, у планах із залученням міжнародної допомоги створення 12 сучасних вимірювальних лабораторій на зразок європейських. Одну із них, як було повідомлено під час наради з представниками територіальних та міжрегіональних територіальних органів інспекції за участі міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця у м. Хмельницький, планується відкрити на території Поліського округу, а саме у  м. Житомирі.

Реформування системи екоконтролю УКРАЇНИ – ВИМОГА СЬОГОДЕННЯ

Держекоінспекція майбутнього – це орган з дворівневою системою контролю не тільки промислових підприємств або об’єктів забруднення, але й збереження живої природи.

Я підтримую ініціативу міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрільця, голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка, т. в. о. голови Державної екологічної інспекції України Ігоря Зубовича та спільно, усім колективом, уже сьогодні працюємо над удосконаленням системи державного екологічного нагляду (контролю).

Реалізація реформи системи екоконтролю України допоможе не лише захистити наше довкілля у довгостроковій перспективі, посилити контроль за екологічною ситуацією, використанням, відтворенням і охороною природних ресурсів, а й не на словах, а на ділі наблизитися Україні як майбутньому члену ЄС до Європейського зеленого курсу, спільно з міжнародними партнерами впроваджувати передові європейські природоохоронні  практики та спільно розв'язувати екологічні проблеми.