У ці великодні дні, коли світло життя пробивається навіть крізь найгустішу темряву, ми зустрічаємо свято Воскресіння Христового – не гучно, але щиро, не без тривог, але з теплом, яке народжується з любові й надії.
Вже четвертий рік наша паска має присмак війни. У домівках звучать молитви, а поруч із ними – очікування і пам’ять. За родинним столом бракує тих, хто нині далеко, на передовій. І тих, кого вже не обіймеш.
Ми з вдячністю думаємо про кожного, хто боронить Україну. Про наших колег, які сьогодні у строю. І про тих, чиї імена залишаються з нами – у серці, у спогадах.
Нехай це свято принесе у ваші домівки не лише віру й надію, а й тепло живого спілкування, підтримку близьких, відчуття плеча поруч. Нехай знаходяться сили берегти одне одного, дякувати за кожен день і помічати світло навіть у найскладніші моменти.
Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!