У країнах Європи дедалі активніше обговорюють відновлення природного стану річок, зокрема демонтаж застарілих або непотрібних гребель. Там, де це екологічно, соціально й економічно обґрунтовано, такі рішення можуть допомогти повернути річкам природну течію, відновити середовища існування водних організмів і поліпшити стан екосистем.
Для України ця тема особливо актуальна після руйнування Каховської греблі у 2023 році. Катастрофа показала, якою високою може бути ціна залежності цілих регіонів від однієї гідротехнічної споруди, — від масштабної шкоди довкіллю до втрати важливого джерела води для громад.
На Житомирщині актуальність цієї проблеми відчутна й у повсякденній роботі ДЕІ Поліського округу. Обстеження водних об’єктів засвідчують, що малі річки потерпають від обміління, а збереження їхньої водності потребує уваги до різних чинників впливу на природні водні системи.
«Ми звикли сприймати греблі як символ інженерного прогресу та перемоги людини над природою. Але сьогодні маємо поставити собі важливе запитання: чи завжди прагнення контролювати природні процеси є найкращим рішенням? Там, де це обґрунтовано, річкам потрібно повертати простір для природного життя. Справжній прогрес — це не лише здатність будувати, а й уміння вчасно переосмислювати власний вплив на довкілля», — зазначає начальник ДЕІ Поліського округу Євгеній Медведовський.
Йдеться не про демонтаж заради демонтажу. Кожне рішення має враховувати потреби водопостачання, енергетики, захисту від повеней і місцевих громад. Важливо знайти баланс, за якого людська діяльність не позбавлятиме річки можливості залишатися живими природними системами.
▶️ Про досвід Європейського Союзу у відновленні річок — у відеосюжеті.