Три судові інстанції, майже 3 мільйони гривень відшкодованої шкоди та рішення Верховного Суду. Справа про незаконну порубку лісу на території Рокитнівської громади Рівненської області стала важливою для формування судової практики щодо відповідальності органів місцевого самоврядування за збереження лісів, якщо осіб, які здійснили незаконну порубку, встановити не вдалося.
Майже тисяча незаконно зрубаних дерев
Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу восени 2023 року виявлено незаконну порубку 977 дерев на землях лісогосподарського призначення за межами населених пунктів Рокитне та Осницьк Сарненського району Рівненської області.
Для обстеження територій відповідно створили тимчасову комісію. До її складу увійшли представники Рокитнівської селищної ради, філії «Рокитнівське лісове господарство» ДП «Ліси України», Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації та Інспекції.
Загальний розмір завданої довкіллю шкоди становив 2 911 939,82 гривні.
Матеріали про порушення Інспекція передала правоохоронним органам для встановлення причетних осіб та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 246 Кримінального кодексу України. Однак правоохоронцям не вдалося встановити осіб, які здійснили порубку.
Чому відповідати за шкоду має громада
Відсутність встановлених порушників не означала, що завдані лісу збитки залишаться невідшкодованими.
Відповідно до частини другої статті 107 Лісового кодексу України, якщо осіб, винних у заподіянні шкоди лісу, який не переданий у користування, не встановлено, її відшкодовує орган місцевого самоврядування в межах території, де розташований ліс.
Саме на цій нормі ґрунтувалася позиція ДЕІ Поліського округу. Інспекція звернулася до суду з позовом про стягнення з Рокитнівської селищної ради 2 911 939,82 гривні шкоди, завданої незаконною порубкою.
Проте суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, визнавши докази недостатніми. Інспекція не погодилася з таким рішенням і оскаржила його.
Апеляційний суд став на бік Інспекції
Північно-західний апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позов ДЕІ Поліського округу.
Апеляційний суд визнав доведеними факт незаконної порубки, розмір завданої шкоди та відсутність встановлених порушників. Важливу роль відіграли документи, надані самою селищною радою. У довідках рада підтвердила, що за матеріалами лісовпорядкування попередніх років відповідні землі належали до лісів, а нині перебувають у запасі громади.
Суд зобов’язав стягнути з Рокитнівської селищної ради 2 911 939,82 гривні шкоди.
Верховний Суд підтвердив правову позицію ДЕІ Поліського округу
Рокитнівська селищна рада не погодилася з постановою апеляційного суду та подала касаційну скаргу. Зокрема, рада заперечувала щодо правового статусу земель, на яких виявили незаконну порубку, та посилалася на відсутність відповідних відомостей у Державному земельному кадастрі.
Однак Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду відмовив у задоволенні касаційної скарги та залишив постанову апеляційного суду без змін.
У своєму рішенні Верховний Суд сформулював важливі висновки щодо застосування частини другої статті 107 Лісового кодексу України.
Зокрема, суд наголосив, що всі ліси в Україні незалежно від категорії земель та форми власності становлять лісовий фонд України й перебувають під охороною держави. Тому належність земельної ділянки до певної категорії не звільняє орган місцевого самоврядування від обов’язку відшкодувати шкоду лісу за умов, передбачених законом.
Окремо Верховний Суд розглянув аргумент щодо відсутності відомостей про земельні ділянки в Державному земельному кадастрі. Суд зазначив, що така обставина сама по собі не спростовує факту існування лісу. Водночас він звернув увагу на обов’язок органу місцевого самоврядування вживати заходів для належного оформлення правового статусу самозалісених земель відповідно до статті 57-1 Земельного кодексу України. Невиконання цих дій не може бути підставою для уникнення відповідальності.
Крім того, Верховний Суд погодився з висновками апеляційної інстанції щодо неналежного виконання селищною радою обов’язків із забезпечення охорони лісу від незаконних рубок та контролю за дотриманням природоохоронного законодавства.
Рішення, яке має значення для інших громад
Як повідомляла ДЕІ Поліського округу в липні 2024 року, Рокитнівська селищна рада відшкодувала завдану довкіллю шкоду. Отже, ще до розгляду касаційної скарги було виконано постанову апеляційного суду, а рішення Верховного Суду остаточно підтвердило її законність.
«Ця справа має особливе значення для судової практики, оскільки підтверджує можливість застосування частини другої статті 107 Лісового кодексу України в ситуаціях, коли безпосередніх порушників не встановлено. Висновки Верховного Суду також засвідчують, що відсутність кадастрової реєстрації або спір щодо категорії земель не є автоматичною підставою для звільнення громади від передбаченої законом відповідальності.
Таким чином, справа ДЕІ Поліського округу стала важливим правовим орієнтиром для розгляду аналогічних спорів і підтвердила: обов’язок органів місцевого самоврядування охороняти ліси на підвідомчих територіях має не лише формальний характер, а й конкретні правові наслідки.
Рішення Верховного Суду має важливе значення для подальшої практики та є орієнтиром для органів місцевого самоврядування щодо їхньої відповідальності за збереження природних ресурсів», - зазначив начальник ДЕІ Поліського округу Євгеній Медведовський.