Андрій Мальований, голова Державної екологічної інспекції України: Ми виступаємо за підвищення екологічних штрафів у рази

Скільки б керівник Державної екологічної інспекції України не виходив на люди з публічними звітами та пресконференціями, до нього завжди залишається багато запитань. Скільки б не розповідав про досягнення у захисті екології та боротьбу із корупцією в екологічних структурах, люди все одно сумніваються у чесності та неупередженості працівників відомства. Андрій Мальований погодився відповісти на запитання Укрінформу у перервах між такими виступами. Він розповів про те, як планує боротися з нечистими на руку працівниками та навіщо держекоінспекторів зобов’яжуть носити відеореєстратори? Також дізнаємося про кримінальні справи у сфері утилізації медичних відходів та причини стрімкого росту вирубки лісів. А ще, чи вдалося «приборкати» «АрселорМіттал Кривий Ріг» у його небажанні допускати екологічних інспекторів до перевірок підприємства. З’ясуємо, як Держкосмос зможе допомогти у боротьбі зі стихійними сміттєзвалищами та багато іншого. Екологія в Україні настільки значуща та неосяжна тема, що, про неї можна говорити годинами. І наш співрозмовник попри недовгий термін роботи на посаді складає враження людини обізнаної та небайдужої.

- Почнімо з підсумків року. Чим похвалитесь, які є досягнення?

- Дуже великим досягненням вважаю те, що у бюджеті на 2021 рік вдалося не тільки зберегти, а й додати фінансування усього екологічного напрямку і, зокрема, на розвиток Державної екологічної інспекції. У 2020 році загальний фонд бюджету на фінансування Державної екологічної інспекції складав 384 млн гривень, і з них майже 95% – це заробітна плата. Тобто на інші необхідні витрати (на судовий збір, відрядження, фінансування паливно-мастильних матеріалів, лабораторне обладнання, закупівлю комп’ютерної техніки, газоаналізаторів тощо) кошти взагалі не виділялися. Уявіть, у нас на сьогодні розраховані екологічні збитки державі майже на 1 млрд гривень, але ці претензії так і не були подані до суду у зв’язку з відсутністю фінансування невеличкого відсотка за судовий збір. А потрібно було лише 9 млн грн, щоб поборотися за 1 млрд грн. Сьогодні ж маємо близько 60 млн грн додаткового фінансування на необхідні витрати. Тож плануємо розробку інформаційно-аналітичної системи «Кабінет екологічного інспектора», придбання нового лабораторного обладнання, закупівлю відеореєстраторів та інше. Маємо змогу тепер реалізувати проєкт моніторингу за допомогою безпілотників, які ми використовуємо для контролю території у складно доступних місцях. Зараз знаходимося у пошуку можливих постачальників, оскільки техніка складна і не кожен виробник може забезпечити необхідні нам функції.

- Як проходить реорганізація інспекції? З якими проблемами вона пов’язана?

- Реорганізація проходить в рамках рішення Кабміну про об’єднання та укрупнення наших інспекцій з метою підвищення ефективності їх діяльності. Наприклад, утворили Придніпровську інспекцію з Кіровоградської та Дніпропетровської областей для того, щоб зменшити фінансування на адміністративний персонал і шляхом цього збільшити кількість інспекторів або ж мати можливість підвищити оплату їхньої праці. Також відбулося об’єднання Одеського територіального підрозділу з Миколаївським та Херсонського з Запорізьким.

- Але це ж такі великі регіони, і ви їх об’єднали. Впораються там?

- Реформа вже показала себе. Економія у витратах складає близько 10-15%, в залежності від специфіки регіону. А от ефективність інспекторів на місцях зростає. Я вважаю, можна переходити до 3-го етапу цієї реформи. І продовжувати об’єднання суміжних областей, які мають певні спільні ознаки. Наприклад, є промисловий регіон з акцентом на ліс – Поліський округ, і є з акцентом на надра – це Житомирська, Рівненська області. Можна робити ставку на водні ресурси чи, навіть, побутові відходи. Поводження з відходами - у нас взагалі окрема проблема. Понад 100 млн гривень штрафів нарахували наші інспектори минулого року за стихійні сміттєзвалища, провівши більше 2-х тисяч перевірок. До речі, «лідерами» за кількістю стихійних чи незаконних сміттєзвалищ є Херсонська та Харківська області.У нас ще залишаються виклики, особливо в кадрових питаннях. Кваліфікованих людей дуже не вистачає, іде постійний пошук та навчання.

- Оскільки ви зачепили тему кадрів. Держекоінспекція вважається одним з найкорумпованіших органів в державі. Як з цим плануєте боротися?

- Це певний стереотип, що Державна екологічна інспекція – один із найбільш корумпованих органів в країні. Насправді це не так. Наприклад, минулого року в системі Державної екологічної інспекції було вручено підозри з десятку людей. Був, на жаль, один вирок.

- На жаль, бо мало?

- То був підтверджений факт, доведений судом. Мало чи багато? Ідеальний варіант – жодного корупційного факту. На жаль, маємо те, що маємо. Внутрішня боротьба з корупцією – один із найголовніших моїх пріоритетів. Для того, щоб розв'язувати проблему, потрібно розуміти, які передумови для цього є. А вони передусім у тому, що заробітна плата державного екологічного експерта складає 8,5 тисяч гривень. Він іде штрафувати підприємство, де виявляються мільйонні збитки через порушення екологічних норм, а отримує копійки! Звісно, спокуса отримати хабаря через це величезна. Отож її потрібно ліквідовувати, збільшуючи мотивацію в рази. І також в рази посилювати контроль.

Цьому, наприклад, може допомогти «Кабінет екологічного інспектора», службові відеореєстратори на кшталт тих, які застосовують патрульні. Під час проведення перевірок ці пристрої вестимуть онлайн-запис та за допомогою вмонтованого GPS-датчика інформуватимуть про місце перебування кожного інспектора. Тому бачення, як з цим боротися, в нас є.

Водночас постає питання балансу повноважень та відповідальності. Я вважаю, що повноважень у Державної екологічної інспекції недостатньо. І саме тому ми активно лобіюємо та підтримуємо прийняття Верховною Радою законопроєкту №3091 про державний екологічний контроль. Сьогодні штраф за недопуск наших інспекторів на підприємство складає 750 гривень. Хіба це гроші для тих, хто чинить багатомільйонні збитки довкіллю, здоров’ю громадян? Ми виступаємо за підвищення цих штрафів на порядки. А також за надання Державній екологічній інспекції статусу правоохоронного органу з однією метою – мати можливість законно, прозоро заходити на підприємства, бути допущеними до інспектування.

На жаль, поки що не унормовано поводження з відходами (законопроєкт №2207-1д), не ухвалено законопроєкт «Про обіг поліетиленових пакетів», законопроєкт «Про промислове забруднення» та інші життєво важливі для українців екологічні закони. Плюс є вимоги західних партнерів, які просять імплементувати ряд екологічних директив у рамках угоди про асоціацію (з ЄС. — Ред.). Наприклад, у питаннях моніторингу промислових відходів, захоронення промислових та медичних відходів, які на сьогодні є дуже актуальними.

- Ви розповідали про проведення комплексних перевірок підприємств, які перевозять та утилізують медичні відходи. Що саме перевіряється? Які порушення найчастіше виявляються у цій сфері?

- Минулого року Кабмін доручив нам перевірку 61 суб’єкта, які мають ліцензії на збирання, утилізацію, транспортування медичних відходів, зокрема – небезпечних. На сьогодні вже відкрито щонайменше чотири кримінальні справи за даними цих перевірок. Зараз, у зимовий період, перевіряємо в основному обладнання для спалювання відходів, оскільки це – основний безпечний шлях їх утилізації. Наше завдання - забезпечити, щоб екологічно та гігієнічно небезпечні медичні відходи (а це пластик, забруднені маски, шприци, рукавички, крапельниці та багато іншого) не вивозилися на відкриті полігони, не залишалися просто неба та не потрапляли в ґрунтові води.

- А як взагалі ситуація зі стихійними сміттєзвалищами?

- Зараз особливо багато порушень в поводженні з побутовими відходами. Минулого року ми зафіксували понад дві тисячі незаконних сміттєзвалищ. Надали приписи на усунення в органи місцевого самоврядування та землекористувачам, і в результаті понад 60% звалищ було ліквідовано.

Але потрібно розуміти, що звалища різні за розмірами – від кількох тонн чи умовних кубометрів сміття до величезних площ у кілька гектарів. Пам’ятаєте, була резонансна справа, коли Президент Угорщини звернувся до Президента України з приводу потрапляння пластикових відходів на територію Угорщини після паводку на річці Тиса? Чотири українські регіони були винуватцями цього забруднення – Львівська, Закарпатська, Чернівецька та Івано-Франківська області. Тоді велику кількість сміттєзвалищ було усунуто, проведено їх обвалування, відновлення дамб. Цього року я вже спрямував на територіальні підрозділи доручення на упередження можливих «сміттєвих» проблем під час весняних паводків. Ми звернулися до органів державної влади та місцевого самоврядування з вимогою завчасно створити комісії, провести інвентаризацію, посилити контроль для того, щоб максимально запобігти можливому засміченню вже зараз. Саме у сфері поводження з відходами місцеві ради повинні мати чітку програму дій і стратегії, щоб потім не потопати у власному смітті.

Звісно, держава має закріпити зрозумілі «правила гри». Однак, органи місцевого самоврядування, муніципалітети мають створити передумови до того, щоб громадянам було вигідно не накопичувати тверді побутові відходи. Є приклад Німеччини та інших європейських країн, де на сьогодні все сортується, переробляється та знову використовується.

- Які області, регіони у нас найскладніші з точки зору екології?

- В кожному регіоні є певна специфіка. Наприклад, з точки зору промислового забруднення вирізняються Центральна і Східна Україна, Криворізький басейн, Донецька, Дніпропетровська та Запорізька області. Саме тому, щоб сконцентруватись на проблемі промислового забруднення, нещодавно ми відкрили офіс центрального апарату Державної екологічної інспекції у Кривому Розі. Тож спецпідрозділ наших екологічних інспекторів, «озброєний» відповідним лабораторним обладнанням, буде ближче до найбільших промислових підприємств, таких як «АрселорМіттал Кривий Ріг», Південний ГЗК, Запоріжсталь. Тобто до тих, чия робота створює підвищену загрозу довкіллю.

- У зв’язку з відкриттям Офісу хочу запитати про непрості стосунки з «АрселорМіттал Кривий Ріг». Вдається якось з ними порозумітися, йдуть назустріч?

- Вони багато років взагалі не допускали інспекторів до проведення перевірок, а минулого року ми нарешті зайшли на підприємство. Вважаю, це вже певна перемога і позитивний рух. Так, знайшли порушення, нарахували збитки, довели, що ми праві, і вони, навіть, не пішли до суду, а одразу сплатили понад 11 мільйонів гривень. У підприємства наразі є програма екологічної модернізації та завдання держави не допустити її відтермінування. Ми ж маємо максимально тримати цей процес на контролі.

- Вистачає лабораторних потужностей для роботи?

- Не вистачає. На цей рік запланували доукомплектацію лабораторій обладнанням саме для визначення промислових забруднень, зокрема закупівлю 12 газоаналізаторів.

- Розкажіть про найбільш резонансні ваші справи.

- Сьогодні триває судовий процес з харківським «Коксохімом» - заводом «НОВОМЕТ», яке працює зараз без дозволів на викиди. Після проведення перевірки ми склали акти та подали до суду позов про призупинення діяльності підприємства до оформлення документів належним чином. Наразі виграли суд у першій інстанції.

- А як так могло статися, що таке велике підприємство і працює без дозволів?

- Змінилося право власності, була утворена нова юридична особа. І вийшло так, що на старий «Коксохім» є документи, а на «НОВОМЕТ» - немає. Однак підприємство продовжує функціонувати. Хоча власники досі не можуть оформити документи, пройти інвентаризацію та громадські слухання, як того вимагає закон.

- Яка наразі ситуація із контролем за промисловим водокористуванням? Що робити зі зниженням рівня і забрудненнями ґрунтових вод? Адже в деяких регіонах це вже екологічна катастрофа - криниці висихають.

- На жаль, у нас найгірший показник по незаконному видобуванню надр, у тому числі й води. Вода – це також природний ресурс, і в країні є відповідний регламент водокористування, процедура видачі ліцензій на добування води з надр, якщо мова йде про великий обсяг використання. Сьогодні збитки за незаконне водовидобування вже сягають понад 100 мільйонів гривень. Великі обсяги забору води перебувають у тіні, за них не платиться рента до бюджету. Ми спільно з Держводагентством підписали меморандум про обмін інформацією по всіх спецводокористувачах і, впевнений, це дасть результат. Потрібно вивести цей бізнес з тіні, а це, своєю чергою, дасть змогу інвестувати у меліорацію, зрошування, ревіталізацію (відновлення) водних об’єктів.

- Які результати співпраці з Державним космічним агентством України у питаннях аерокосмічного моніторингу порушень в екологічному законодавстві?

- Ми вже отримали перші аерокосмічні зйомки лісу в Чернігівській області та Чорнобильській зоні, і розпочали перевірки на Чернігівщині – це Ніжинський лісгосп, та у Чорнобильській зоні – ДСП «Північна Пуща». Знайдено порушників, відкрито перші кримінальні справи. В Київській області, наприклад, виявили кар’єр, де видобуток корисних копалин здійснюється на території, що значно перевищує межі законної земельної ділянки. Днями також відбулася нарада з Держкосмосом по виявленню стихійних сміттєзвалищ. Аерокосмічна зйомка – це, безумовно, значний крок вперед у державному екологічному контролі.

- Наскільки методики лабораторних досліджень, які у нас використовуються, відповідають європейським стандартам? Адже, приміром, в Європі питна вода досліджується за значно ширшим переліком параметрів, ніж в Україні.

- Методику по контролю водних ресурсів ми зараз оновлюємо і увідповіднюємо до європейських стандартів. Також переглядаємо методику розрахунку збитків у водовикористанні. Майже у 10 разів будуть збільшені штрафи за забруднення водних ресурсів та водних об’єктів. Методика по контролю атмосферного повітря, яку раніше скасував суд, була відновлена минулого року. Вона пройшла етап реєстрації, ми по ній працюємо. Методика по забрудненню акваторії морів наразі проходить погодження з центральними органами виконавчої влади.

- А чи є перспективи «підтягнути» українські стандарти визначення екологічного забруднення до європейських?

- Якщо ми говоримо про критерії якості, то по повітрю, наприклад, у нас норматив менш жорсткий, ніж в Європі. По якості води, навпаки, більш жорсткий, ніж в Євросоюзі. По вмісту пилу у повітрі десь на 30% у нас нижчі параметри. Умовно кажучи, у них допустима норма 50 мг/м³, у нас – 80 мг/м³, тобто маємо застарілі нормативи. Ми намагаємось їх переглянути, але є групи впливу, які стримують цей процес. Це ті, хто працює в тіні, отримує надприбутки та не хоче легалізуватися. Не можу називати конкретні прізвища чи назви компаній, скажу лише, що вони точно мають своє «представництво» навіть у Верховній Раді. Але сьогодні є політична воля, і ми будемо підіймати ці питання публічно, знаходити підприємства-порушники, штрафувати їх і переконувати суспільство, що процес екологізації незворотній.

- Цьогоріч ви також багато говорили про ринковий нагляд за якістю пального, який здійснює ДЕІ. Як це працює?

- Ми маємо перевіряти дизельне паливо, бензин і скраплений газ на відповідність технічному регламенту, на склад речовин, які впливають на шкідливість викидів. Однак, поки ця робота не ведеться, бо немає належного лабораторного обладнання. Ще тільки ведемо закупівлі усього необхідного. Загалом перевірка якості пального – це дуже важливе екологічне питання. Враховуючи, що в містах викиди з авто складають близько 70% шкідливого забруднення. Тому контроль якості нафтопродуктів з боку держави має бути пріоритетним. Стоїть завдання створити такі умови, щоб пальне в Україні, як кажуть в народі, не «бадяжили».

- Ще багатьох українців турбує проблема незаконної вирубки лісів — торік збитки від цих порушень зросли майже вдвічі. Це тому, що порушників стали більше виявляти, чи тому, що більше стали рубати?

- Думаю, що, скоріш, більше стали викривати. Наразі працює електронний облік деревини, запроваджено маркування чіпами. Є закон, який регламентує санітарні рубки, що регламентує віднесення до заповідного фонду тощо. Тож сподіваюся, що згодом незаконні масштабні рубки припиняться. Маю таке внутрішнє переконання. Але стверджувати, що проблема незаконної вирубки лісу та обігу деревини вирішена, поки не можу.

За матеріалами Укрінформу

eкологічна мапа

Стихійне сміттєзвалище? Не знаєте куди звернутись? Повідомте нам та відслідковуйте статус вирішення!
Залишити звернення

ДАЙДЖЕСТ НОВИН

Головне – у вашій скриньці