У сучасних умовах, коли людина все
активніше втручається в природні процеси, особливої актуальності набуває
питання охорони водних об’єктів від забруднення та збереження їх водності. Саме
тому вздовж річок, морів, озер і водосховищ у межах водоохоронних зон
створюються прибережні захисні смуги (ПЗС).
Прибережна захисна смуга – це частина водоохоронної
зони визначеної ширини, де встановлюється суворіший режим господарської
діяльності. Вона виконує низку важливих функцій:
- Покращує
якість води –
рослинність діє як природний фільтр, затримуючи добрива, хімікати та інші
забруднювачі.
- Запобігає
ерозії –
корені укріплюють ґрунт і захищають береги від руйнування.
- Зберігає
біорізноманіття –
завдяки вологості, тіні та родючим ґрунтам ці зони стають притулком для
багатьох видів флори й фауни.
- Пом’якшує
наслідки паводків – рослинність зменшує силу потоків і ризик
підтоплень.
Правовий статус
Прибережні захисні смуги є природоохоронними
територіями з обмеженням господарської діяльності. Тут заборонено:
- розорювання
земель;
- будівництво
та капітальні споруди;
- створення
сміттєзвалищ;
- миття
транспортних засобів та інші дії, що шкодять довкіллю.
Відповідно до законодавства України, ширина ПЗС
становить:
- 25 м –для малих річок, струмків і
ставків площею до 3 га;
- 50 м –для середніх річок,
водосховищ і ставків понад 3 га;
- 100 м – для великих річок,
водосховищ і озер.
Детальніше норми визначені у ст. 60 Земельного
кодексу України.
Відповідальність за порушення
Законодавство передбачає кілька видів
відповідальності:
- Кримінальна – за самовільне зайняття
земель, забруднення ґрунтів чи незаконне заволодіння землями водного фонду
(ст. 197-1, 239, 239-2 Кримінального кодексу України). Покарання може
включати позбавлення волі.
- Адміністративна – штрафи за псування та
забруднення земель, порушення правил землекористування (ст. 52, 53, 53-1
Кодексу України про адміністративні правопорушення).
- Цивільно-правова – відшкодування шкоди,
заподіяної довкіллю. Зокрема, за Методикою, затвердженою постановою КМУ
№963 від 25.07.2007 року, визначаються збитки від розорювання прибережних
смуг.
Чому це важливо для кожного з нас?
Знищення прибережних захисних смуг призводить до
замулення водойм, зменшення їх водності та поступового зникнення річок і озер.
Разом із ґрунтом у воду потрапляють хімікати й добрива, отруюючи живі організми
та створюючи загрозу здоров’ю людей.
Збереження ПЗС – це внесок у чисту воду, стабільний
клімат і здорове довкілля для майбутніх поколінь.
Державна екологічна інспекція Поліського округу закликає:
бережімо наші водойми, дотримуймося природоохоронного
законодавства і не допустімо руйнування прибережних захисних смуг!
Водночас
слід зазначити, що контроль за виконанням цих вимог не обмежується лише
роз’яснювальною роботою.
За результатами
планових заходів державного нагляду у період з 2024 по 2025 рік Екоінспекцією Поліського округу подано 13
адміністративних позовів у Житомирській області та 12 – у Рівненській проти
органів місцевого самоврядування. У позовах Інспекція вимагає визнати
протиправну бездіяльність громад та зобов’язати їх виконати делеговані
повноваження в частині організації та здійснення землеустрою на території
громад та внести відповідні відомості до Державного земельного кадастру.
«Судом вже задоволено
вимоги щодо п’яти громад Житомирщини (Старосілецька, Черняхівська, Попільнянська,
Новогуйвинська та Городоцька селищні ради) та трьох громад Рівненщини (Корнинська,
Шпанівська та Рокитнівська) щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж
прибережних захисних смуг водних об'єктів та внесення відомостей про них до
Державного земельного кадастру. Матеріали передано до виконавчої служби. За
рештою позовів триває розгляд у судах першої та апеляційної інстанцій», –
повідомляє начальник ДЕІ Поліського округу Євгеній Медведовський.